ДУДА (синоніми: ВОЛИНКА, діалекти: КОЗА, ГАЙДА, БАРАН, МІХ) – архаїчний народний музичний духовий інструмент, що є міхом із козячої, баранячої або телячої шкіри з вставленими у нього трубкою для нагнітання повітря, басовими трубками і трубкою з отворами (як у сопілки), на якій грають мелодію. Дуда добре відома в Карпато-Балканському ареалі. Дуда виконувала функцію супровідного інструменту при виконанні епосу у західних землях України, а також входила до оркестру Запорозького війська, а тепер звучить на святах у гуцулів. Інструмент оздоблюють китицями, металевими брязкальцями інколи прикрашають скульптурною голівкою кози.